Сьогодні в кожному офісі, в деяких і вдома, стоять копіювальні апарати - чи це окремо принтер/копір, сканер або МФУ, що поєднує в собі всі ці функції. Але мало хто знає передісторію цієї технології, яка зародилася дуже давно.
Вважається, що прообразом сучасного копіра є мімеограф, якого винайшов Томас Едісон. Принцип його роботи був використання листових трафаретів, що накладаються на листовий барабан з рідкою фарбою всередині. Але недоліків у ньому вистачало, один із них – використання трафарету лише один раз (кількість копій могло доходити до 5000 одиниць), причому виготовляти його доводилося спеціально щоразу. Ще один недолік - його громіздкість, крім цього робоче місце було забруднене фарбою і сильно смерділо.
Але мімеографи, доопрацьовані та вдосконалені, використовуються і зараз як великотиражні копістанції. Крім них, був відомий і гектограф, в якому проміжним носієм при передачі зображення був лист зі спеціальним покриттям желатиновим. Також були і спиртові гектографи, принцип роботи яких ґрунтувався на дещо іншому хімічному процесі передачі зображення.
Але до того часу, як було винайдено сухий електростатичний фотокопіювальний метод, діловодство велося шляхом передруку через копіпапір. Це був досить трудомісткий процес, адже наймалося дуже багато друкарок, які днями, а бувало й тижнями, передруковували необхідну документацію. А звертатися за допомогою до величезних апаратів не всі хотіли, тому що було це дуже затратно (дешевше все ж таки мати багато друкарок, ніж даний апарат та інженера, який за ним дивиться), та й копії з нього були гірші, ніж надруковані на машинці екземпляри . Ну і про бруд від агрегату не варто забувати.
Все це і спричинило створення Честером Ф. Карлсоном нової інженерної системи на основі сухого електростатичного переносу, щоб можна було підійти, покласти оригінал і натиснути на кнопку для отримання результату. Але до своєї мети дорога довжелезна… Що ми й побачимо далі.

Честером Ф. Карлсон народився в Сіетлі і з 14 років був єдиним годувальником у своїй сім'ї, на утриманні якого були хворі на туберкульоз батьки. У 1930 році він отримав ступінь бакалавра фізики в Каліфорнійському технологічному інституті. Працював він іноді у двох, а то й у трьох місцях одразу. Коли прийшла Велика Депресія – роботи не було. Карлсон розсилав резюме, ходив на співбесіди, але лише на 83! раз йому пощастило. Його прийняли до патентного відділу P. R. Mallory Company, де обов'язком було фотографувати заявки, яких було дуже багато, та й робота була рутинною. Тут у нього виникла ідея якось оптимізувати процес – скопіювати заявку без фотографування. Він почав вивчати матеріали про фотографічні та друковані процеси. І якось натрапив на дослідження угорського вченого про дублювання креслень, використовуючи заряджений статичною електрикою порошок. Цей принцип був фундаментом його подальших розробок, яким він присвятив весь свій вільний час. І 1938 року 22 жовтня у сараї під назвою Асторія Честер провів досвід, який увійшов до історії. На скляному листі чорнилом написав місце і дату 10-22-38 Astoria, потім втративши бавовняною ганчіркою покриту сірою металеву пластину і підставивши її під скло з написом увімкнув лампу. Під дією світла електричний заряд "стікає" з не накритих літерами ділянок пластини. Потім посипавши останню ликоподієм, Карлсон здув зайве і притис навощений папір. Цей принцип і відбувається в сучасних копіапаратах, тільки лікоподій замінили на тонер, який лампа закріплює на поверхні паперу. Через рік він отримав патент на свій винахід, але так як фінансів на розробку та виготовлення апарату у нього не було, Честер вирушив до великих компаній, таких як IBM, Remington, General Electric та показував свій експеримент. Але його спроби зазнавали невдач, поки маловідома фірма The Haloid Company, що займалася виробництвом фотопаперу в 1947 році, не зацікавилася цією технологією. Згодом вона ж і викупила у Честера Ф. Карлсона права та патенти на електрографію.

Протягом наступного року The Haloid Company перейменувала електрографію на ксерографію (xeros – сухий, grapho - писання), цей термін і послужив згодом і перейменуванням компанії – Haloid Xerox Inc, Xerox Corporation, The Document Company Xerox. Незабаром надійшли у продаж перші робочі апарати з назвою Модель А, але в ній було багато недоробок. Через деякий час, удосконаливши деталі та вузли, 1959 року фірма випустила Xerox 914, що було проривом для ринку офісного обладнання. Це був повністю автоматичний апарат, який робив копії на звичайному папері. Він мав таку популярність, що не знімався з виробництва протягом 26 років.

Але через те, що в США заборонено монополію в будь-яких її формах, на початку 70-х Федеральна торгова комісія змусила Xerox безоплатно надати основні патенти всім конкурентам, зацікавленим у винаході Карлсона. Тоді ринок наповнився дешевшою і якіснішою продукцією таких компаній, як Canon, Ricoh, Sharp та ін. , А перша не бажає витрачати гроші на їх виробництво - простіше перекупити у конкурента.

Є досить цікавий факт - так як у перших копіювальних апаратів погано закріплювалася фарба, її доводилося сильно нагрівати. І траплялося, коли аркуш паперу застряг усередині, він миттєво спалахував. Тому перші ксерокси з 1950 по 1960 роки випускалися із вбудованим вогнегасником.
На радянському ринку корпорація Xerox була піонером. Тому до цього дня в розмовній мові всі копіапарати називають ксероксами (незалежно від виробника), а фотокопії з цих апаратів – ксерокопіями або ксероксами. Подібний випадок був і в Монголії: там першим постачальником такої техніки була Canon, тому всі копіювальні апарати там називають канон.
Була в історії компанії Xerox також курйозна історія. Генеральний менеджер компанії вирішив сам подати апарат представникам різних торгових організацій. Він узяв сторінку якогось документа, поклав його у техніку та натиснув на кнопку. Але з машини виліз білий лист. Помилка менеджера полягала у тому, що він не тією стороною поклав папір. Допоміг йому у виправленні ситуації начальник служби зв'язків із громадськістю, який підійшов та перевернув листок, після чого вийшла чудова копія.

Ксерографія є потужним досягненням в розвитку корпорації Xerox. Крім неї, існує також технологія твердотільного друку з використанням воскосодержащих чорнильних паличок або брикетів, патент на яку компанія викупила у Tektronix Inc і цифрова технологія HiQLed.