Прогрес не стоїть на місці, можна сказати, він просто біжить семимильними кроками. Вчора вигадали те, сьогодні це, завтра ще щось. Також і з технологією 3D-друку, адже ми звикли сприймати друк як фото-копію, але ніяк не могли подумати, що можна створювати за допомогою принтера повноцінні будинки, мости, органи, ювелірні вироби тощо.
Вона здійснюється різними способами з використанням різних матеріалів, але основою є принцип пошарового вирощування (створення) твердого об'єкта. Такий друк застосовується практично у всіх галузях: у автомобілебудуванні – у виробництві дрібних деталей, у прототипуванні (створенні прототипу), а якщо створити конструкцію з прозорого матеріалу, можна побачити принцип роботи механізму зсередини, що було зроблено інженерами Porsche при вивченні струму масла в трансмісії автомобіля; на побутовому рівні – при виготовленні дрібних деталей та різних дрібниць; у літакобудуванні – наприклад, під час створення безпілотника Polecat; у медицині – при створенні органів для імплантації чи таблеток; у будівництві – при створенні будинків, мостів тощо.

Мережева організація Defense Distributed у 2012 році анонсувала плани з розробки пластикового пістолета, «який будь-яка людина зможе завантажити та надрукувати на 3D-принтері». У травні наступного року вони закінчили розробки, але незабаром Державний департамент США вимагає видалити інструкції з сайту. А 21 листопада того ж року у Філадельфії (США) було ухвалено закон, який забороняє виготовлення вогнепальної зброї на 3D-принтері.

Але як з'явився 3D-друк? У далекому 1984 компанія Charles Hull розробила технологію тривимірного друку для відтворення об'єктів з використанням цифрових даних, а через два роки назвала і запатентувала техніку стереолітографії. У той же час компанія створила перший промисловий 3D-принтер. Незабаром компанія 3D Systems прийняла естафету, розробивши в 1988 принтер для 3D друку в домашніх умовах SLA-250. У тому ж році ще одна компанія Scott Grump винайшла моделювання плавленими осадами.
Через кілька років у 1991 році компанія Helisys розробляє та випускає технологію для виробництва багатошарових об'єктів, а через рік ще одна компанія DTM пропонує першу систему селективного лазерного спаювання. У 1993 році заснували Solidscape, що створює серійне виробництво принтерів на струменевій основі, здатних виробляти невеликі деталі з ідеальною поверхнею при малих витратах. У той же час Массачусетський університет патентує технологію тривимірного друку, на кшталт струменевої технології 2D принтерів.

У 2005 році компанія Z Corp випустила кольоровий 3D принтер Spectrum Z510. А через 2 роки з'явився перший принтер, здатний відтворювати половину своїх комплектуючих.
Принцип роботи такого принтера ґрунтується на поступовому (пошаровому) створенні твердої моделі. Перевага друку у простоті, високій швидкості виготовлення та відносно невеликій вартості. Наприклад, для виготовлення якоїсь деталі необхідно досить багато часу – креслення даного виробу, сам процес виготовлення. А з 3D принтером ви можете це зробити без ручної праці та креслень, адже програма дозволить вам бачити модель у всіх ракурсах та усунути існуючі недоліки ще на етапі розробки, а потім створити її за кілька годин.
У сучасному світі сфери застосування та коло можливостей 3D-друку постійно зростає, починаючи з кровоносних судин та закінчуючи кораловими рифами, меблями та будинками.